Якщо провести паралелі із 80-тими-початком 90-х років, то екологічна ситуація у Львові покращилася. Тоді у місті функціонувало ряд потужних промислових підприємств, але з їх закриттям суттєво зменшилися і викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Проте з іншого боку, ряд природних чинників зумовлюють підвищення забруднення повітря, зокрема у центральній частині Львова. Про це сьогодні, 23 грудня, йшлося під час засідання круглого столу «Екосистема Львова: стан атмосферного повітря, паркових зон, водоймищ та утилізація відходів», який відбувся у ЗІКу.
«Круглий стіл» проведено за ініціативи Економічного блоку кандидата на пост Президента України, відомого економіста та політика Сергія Тігіпка.
Доцент кафедри екології та інженерної геології Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Дяків наголосив, що головним забруднювачем екології є автотранспорт.
За його словами, центральна частина міста Львова знаходиться у пониженні рельєфу. Тому і є менша провітрюваність та більша концентрація викидів вуглекислого газу, оксидів азоту і сірки. «Це призводить до того, що у безвітряну погоду у центрі міста можливе утворення смогу – різкого погіршення якості атмосферного повітря, що може негативно впливати на здоров'я мешканців», – каже експерт.
«Другим основним джерелом забруднення атмосферного повітря у Львові є теплоенергетика та діяльність електроцентралей. Оскільки поки що у Львові природний газ спалюється, то викиди є незначними», – каже експерт далі, але наголошує, що потенційна енергетична криза може збільшити викиди забруднюючих речовин у повітря. «Через кризу в якості енергоносіїв буде використовуватися не природний газ, а кам'яне вугілля чи тверді побутові відходи. Через це якість повітря може суттєво погіршитися», – розповідає експерт.
За його словами, у майбутньому ризики, пов'язані із забрудненням атмосферного повітря, можуть зростати, адже не завжди буде такий складний економічний стан. «Тому екологічним службам, які контролюють ці процеси, треба прийняти всі міри для того, щоб регулювати викиди у повітря. Це потрібно робити через запровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технології», – наголосив Василь Дяків.
Як стверджує Василь Дяків, територія міста Львова є надзвичайно обмеженою. Через це у місті різко обмежені площі, відведені для промислового будівництва, та площі для житлової забудови. «Дуже часто вони переплітаються. Такими приклади є і Сихівський масив, і Новий Львів, і Рясне, і Левандівка. Тому одним із основних напрямків планування території Львова та розроблення нового Генерального плану має бути розташування потенційно небезпечних об'єктів забруднення атмосферного повітря у тих промислових зонах, де вони б не шкодили здоров'ю простих людей», – розповів експерт.
«Щодо ресурсозберігаючих і екологічно чистих технологій, то при плануванні будівництва треба враховувати світовий досвід. При видачі відповідних дозволів на будівництво обов'язково потрібно проводити громадські слухання. Прикладів того, як порушуються ці вимоги законодавства, можна навести безліч: громадські слухання проводяться лише формально, або ж заднім числом. Трапляються випадки, коли їх взагалі не проводять, а потім це призводить до збурення громадськості, перекриття доріг тощо. Тому при проведенні усіх заходів щодо планування та розташування екологічно небезпечних підприємств, головним принципом має бути гласність і повна відповідність до закону», – каже Василь Дяків.
Заява міського голови Львова про те, що котельні міста вже незабаром переводитимуть на альтернатвине паливо – не що інше, як піар-хід. У місті наразі є тільки дві котельні, які теоретично спроможні спалювати дерево, вугілля чи мазут. Всі решта – непридатні. Про це заявив заступник голови депутатської комісії інженерного господарства, транспорту і зв'язку Львівської міської ради Олег БАС.